Коли йду вулицями міста і проходжу біля храму – зупиняюсь на хвилину. Розглядаю його будівлю, що стрімко підноситься вгору. Це особливе місце. Тут кожен має задуматися над довколишнім світом. Храм закликає піднести очі до неба і пригадати, що кожен з нас – частина Всесвіту. Біля храму ми згадуємо, що маємо з повагою ставитися до матері і батька, до вчителів, до старших. Храм нагадує нам про цю правду для всіх.
Як велично виглядає храм у селі! І яким бідним є село, якщо в ньому немає храму.
Мистецтво споруджувати церкви здавна цінувалося на Бершадщині. На сьогодні майже в кожному селі є місце, де люди можуть очистити душу і побути в молитві з Господом. У двадцятому столітті чимало їх знищено: вони горіли у воєнних лихоліттях, їх свідомо палили й руйнували поневолювачі українського народу. Їх закривали, влаштовували в них склади, вони стояли, мов сироти, із зірваними хрестами й обдертими дахами й поступово руйнувалися.
Та, на жаль, в щоденних клопотах ми рідко відвідуємо такі місця. Наше молоде покоління радше ходитиме до бару, на дискотеку, в інтернет-клуб чи взагалі відсипатиметься до обіду, ніж розпочне неділю з вранішньої молитви. Прикро, бо так перероджується наше майбутнє, викорінюється культура.
Здавна говорили наші бабусі, що ладанний дух заспокоює, а церковний дзвін може навіть зупинити головний біль. Багато може розповісти й архітектурний стиль, хрести на округлих або гранених банях. Але найбільшою прикрасою кожного храму завжди був і залишиться іконостас, адже церковна громада дбає про те, щоб оздобити церкву іконами відомих майстрів. Серед них буває чимало перлин. Вони розповідають про жертовне життя Ісуса, апостолів, святих, що самі жили правдою, служили добру. Всюди можна побачити Матір Божу з малим Христом, які нагадують нам про матір, кличуть любити й доглядати батьків.
Заходьмо частіше до храму, воздаймо хвалу Богові, звернімось до нього в молитві, поставмо свічку за здоров’я рідних, близьких, друзів, і просто тих, кому бажаємо добра.
Ірина Натура,
студентка Київського Національного університету
ім. Т.Г. Шевченка.