27 лютого 1932 року утворена Вінницька область, яка займала майже ту саму територію, що й Подільська губернія. До її складу входило 69 районів.
Трансформація Вінниччини тривала впродовж усього минулого сторіччя. Ще у 1934 р. тут було утворено три округи: Кам’янець-Подільський, Проскурівський і Шепетівський.
22 вересня 1937 р. від області забрали частину районів, які увійшли до складу новоутворених Житомирської та Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) областей. Водночас територія нашої області поповнилася районами, які раніше належали до Київської, в результаті чого перед війною нараховувалося 42 райони.
Під час Великої Вітчизняної війни територія Вінниччини була поділена по річці Південний Буг на німецьку та румунську окупаційні зони, тобто область входила частково до рейхкомісаріату «Україна» та території «Трансністрія», яка мала в разі перемоги Німеччини ввійти до складу Румунії.
Після війни у січні 1954 р. Монастирський район відійшов до новоутвореної Черкаської області.
В 1959-му Джулинський район ліквідували, і Джулинка увійшла до складу Бершадського, і аж до 1962 р. продовжувалось укрупнення окремих районів.
За часів Брежнєва в області відновлено 12 районів, в 1966-му їх стало 25.
У 1979 р. утворено ще один район, а в 1987-му – Оратівський.
Нині в області 1619 населених пунктів, 18 міст і 29 селищ міського типу, узагальнює краєзнавець Григорій Погончик.