Кожен свій приїзд у це село сприймаю якось трепетно і неповторно. Можливо, це ностальгія за молодими роками, коли саме тут, у знаній тоді Шляховій, розпочинав свою професійну діяльність, де навчався життєвої мудрості у багатьох керівних та рядових шляхівчан.
От і цього разу, щойно підійшовши до контори господарства, зустрів Сергія Петровича Рекуту, ветерана шляхівського господарства, який і понині цікавиться життям товариства і громади.
– Щось районка забула про наше господарство, – почув щиро одразу після привітання. – А даремно, бо в нас нині робиться багато добрих справ, і Шляхова знову починає набирати обертів.
Відверто кажучи, за зовнішніми ознаками сільського пейзажу ніби й не видно було якихось змін. Тож, зайшовши до сільської ради, зразу ж запитав про це у сільського голови Василя Григоровича Сторожука.
– Зміни в селі помітні насамперед у настроях людей, – розповідає Василь Григорович. – Після декількох кризових років наше сільгосптовариство знову розправило крила. Майже 400 працюючих мають роботу, непоганий і регулярний заробіток. Господарство допомагає школі, разом працюємо над поліпшенням благоустрою села. Дуже відчутна допомога в газифікації Шляхової і особливо Завітного, яке б ми без підтримки господарства торік не завершили.
Директора ТОВ „Світанок „Агросвіт” Олега Івановича Ковбасюка застав за розмовою з головним агрономом Миколою Петровичем Макарчуком та головою профкому Андрієм Сергійовичем Карманом. Фотомить зафіксувала саме цей момент.
– Торішня весна через безгрошів’я виявилася для господарства надто важкою, – розповідає Олег Іванович. – Посіяно озимих було лише 200 га, тож весняно-польові роботи виявилися досить напруженими. Я очолив господарство торік з квітня, а до цього працював головним зоотехніком, тож саме завдяки тваринництву справилися з роботою. Взяли й кредит. Але головне – зацікавили людей заробітком, стимулами, а майстерності шляхівчанам не позичати. Вже до 1 вересня продали біля 900 свиней, а виручені кошти направляли в рослинництво. Урожай виправдав наші сподівання. Зернових і зернобобових зібрали з гектара по 41,3 цнт, майже по 40 цнт – ярого ячменю і по 52 – кукурудзи. І все це на великих площах.
– Ніби й земля та сама, і люди ті ж, але за рахунок організації праці, дотримання технологій вирощування, домоглися значного збільшення виробництва рослинницької продукції, – доповнює керівника Микола Петрович. – Але ж треба було все організувати, вишукати кошти, щоб це забезпечити, тому наш директор не знав спокою ні вдень, ні вночі.
– Люди по-новому почали ставитися до роботи, бо їм створили належні умови, забезпечили заробіток, – розповідає Андрій Сергійович. – Бачили б ви нашу лінійку готовності техніки перед виходом на жнива у центрі села. Оце було свято. Всім механізаторам виділили сучасні комбінезони, а розроблені стимули дозволили як слід підготувати техніку і за 9 днів провести перші жнива, зібравши ранні зернові з площі 1100 га. З людьми розрахувалися за оренду земельних і майнових паїв.
– Звичайно, 400 гривень у середньому зарплати в нашому господарстві це ще не багато, – зазначає директор товариства. – Але врахуйте, що в нас 375 працюючих і всі у віці 30-40 років. Можна було б скоротити їх кількість у двічі і в стільки ж підняти зарплату, як роблять це деякі інвестори. Але куди подіти вивільнених людей, як вони прогодують свої сім’ї? Ми, керівники, місцеві, тут в господарстві працювали наші батьки, і ми щодня маємо чесно дивитися у вічі нашим людям, турбуючись про їх добробут.
Розмова вийшла далеко за рамки простих виробничих справ. Але все ж деякі цифри занотував. Торік вал зібраного зерна в ТОВ „Світанок „Агросвіт” становив 5,8 тис. тонн, з яких понад 2 тисячі – кукурудзи. До речі, в зерні качанистої зібрано вдвічі більше від попереднього року. Запустили в дію тут і свою газову сушильну установку, і пересушили не лише власну кукурудзу, але й допомогли тирлівському та серебрійському господарствам. Нині шляхівчани мають власне насіння всіх культур, навіть пропонують придбати деяке іншим господарствам. Завдяки співпраці з цукрозаводом нещодавно завезли насіння цукрового буряка, добрива, придбали 400 тонн пального. Тож до весняних польових робіт готові повністю.
Нині в господарстві утримується 2 тис. голів свиней, на дорощуванні яких завдяки біодобавкам прирости сягають 950 грамів. Жаль, звичайно, що закупівельна ціна на м’ясо така низька. Із 1,5 тис. голів ВРХ утримується 500 корів, від яких торік надоїли 12,5 тис. тонн молока, яке приносить прибутки.
В господарстві діє свій млин, олійня. Нещодавно запустили в дію пекарню, де випікають і калачі та короваї на замовлення. Незабаром запрацює макаронний та кулінарний цехи.
Приємно було дізнатися, що господарство вступило в рік новий без боргів по зарплаті, податках, повністю розрахувалися з банком за кредит.
Вже на закінчення розмови почув від Олега Івановича фразу, яку досить серйозно сприйняли його співрозмовники.
– Через 3-4 роки ми всі разом доб’ємося того, що Шляхова знову буде серед лідерів.
Дай Бог!
Павло БАЙДАЛЮК.