Несприятливий вплив відходів на зовнішнє середовище виявляється в тому, що вони забруднюють приміщення, подвір’я і вулиці. У відходах можуть знаходитися збудники кишкових інфекцій, поліомієліту, бруцельозу, правця, газової гангрени, ботулізму, гноєтворні коки тощо, а також яйця глистів. Патогенні мікроби в таких умовах зберігають свою життєдіяльність до кількох місяців, а яйця глистів – значно довше. При скупченні великої кількості відходів, несистематичному їх вивезенні та порушенні технології утилізації створюються сприятливі умови для розповсюджування мух і гризунів.
– Усе це свідчить про те, – наголосив у своєму виступі головний лікар райСЕС П.Б. Куценко, – що без належної раціональної очистки населених місць, а також сміттєзвалищ, існують постійно джерела зараження грунту, повітря і води, що прямо впливає на стан здоров’я людей.
Учасники семінару цікавилися, які існують способи утилізації відходів, де і як має відбуватися їх сортування, умовами зберігання отрутохімікатів тощо. На всі ці питання Павло Борисович дав вичерпні відповіді, а ще звернув увагу присутніх на підвищення ефективності роботи адміністративних комісій.
Під час засідання „круглого столу” його учасники ознайомилися з деякими цікавими фактами. Наприклад, не всі знають, що 40% сміття, яке ми викидаємо, становить папір, на виготовлення тонни якого потрібно 17 тридцятирічних дерев. А одне дерево фільтрує до 60 фунтів шкідливого повітря щороку. Час розкладу паперу в природному середовищі – 3 тижні, скла – 1 мільйон років. До речі, склотара повністю піддається переробці і повторному використанню.