Старшому поколінню подолян, зрештою, як і багатьом українцям та жителям інших країн, добре відоме це ім'я - Василь Михайлович Кавун. Ця людина пройшла славний трудовий шлях - від агронома до голови колгоспу та голови облвиконкому, першого секретаря обкому партії, відомого громадського діяча, депутата Верховної Ради СРСР шістьох скликань, члена Президії ВР СРСР, члена ЦК КПРС, депутата Верховної Ради України вже в період незалежності. Герой Соціалістичної Праці, кавалер п'ятьох орденів Леніна та інших нагород, він давно увійшов у різні енциклопедії. Його по праву називають "людиною з легенди".
Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Василь Михайлович знову повертається в Шляхову, звідки колись розпочинався його шлях до вершин слави. І знову очолює місцеве господарство. А потім була робота народного депутата України. Та й нині він не полишає активності, працює на громадських засадах у Верховній Раді України.
Недавно у Києві вийшла книга Василя Михайловича під промовистою назвою: "Пам'ятай: перед тобою - Людина!". Як визначив автор, ці слова - його життєве кредо, ним він керується вже понад піввіку, щодня спілкуючись з десятками людей. Автор розповідає про своє життя, і, крім біографічних сюжетів, згадує майже на кожній сторінці про людей праці, у яких вчиться постійно. Теплотою пронизані спогади про дитячі роки, про мудру науку батька Михайла Корнійовича та матері Марії Семенівни, яку вони передавали своїм одинадцятьом дітям. І найголовніші слова з тієї науки запам'ятали всі:
"Пам'ятай, сину, або слухай, доню, - у спілкуванні ніколи не забувай, що перед тобою - людина, поспішай їй зробити добро - чи щирим вітанням навіть з незнайомцем, чи вже тим, щоб піднести до хати коромисло з вже "непідйомними" для бабусі цебрами, чи поцікався, чому твоя сусідка - часто у сльозах, а доярки повертаються до тебе спиною, коли ти раптово зайшов до них у перерву - вони стидаються, що нічим пригостити старшого, бо в їхніх мисках - тільки картоплина в "мундирі" та півогірка".
Цими словами діти з хліборобського роду Кавунів керувалися та керуються й досі. А Василеві Михайловичу доля дарувала можливість спілкуватися як з хліборобами, так й генсеками, доярками й президентами, агрономами й королями, принцами й космонавтами, дипломатами та священиками, парламентаріями й генералами...
У книзі В.М. Кавуна зібрано публікації різних років і різних авторів, а також велику кількість фотознімків, у яких відбито все насичене подіями життя нашого славного земляка. Напевно, не було в Радянському Союзі і в Україні видання, яке б не писало про трудові звершення шляхівчан, про невтомну діяльність Василя Михайловича на високих посадах у Вінниці та Житомирі, тож так цікаво читати матеріали 60-90 років, а також новітні інтерв'ю, бо інтерес преси до особистості В.М. Кавуна ніколи не згасає, одні заголовки публікацій чого варті - "Щасливий, що знав цю людину", "Бути взірцем", "Пройшов випробування славою", "Авторитет зміцнюється справами", "Почесний громадянин"...
Звісно, в короткій замітці розповісти про книгу В.М. Кавуна дуже важко. Її треба просто прочитати. І хоч багато чого здасться вам знайомим (особливо тим, хто особисто знає автора), усе ж читається ця книга на одному диханні. І ще раз переконуємося у мудрості, розумі, людяності і неординарності цієї людини. У заключному інтерв'ю автора редакторові книги, заслуженому журналісту України Олегу Гусєву, Василь Михайлович закликає:
"Будьмо завжди чесними перед собою, бо правда завжди себе виявить. І вона, як той паросток, завжди пробиватиме не тільки асфальт, але й неправду. Інакше й бути не може: адже Добро завжди перемагає Зло. Тому сила життя й називається силою незборимою.".
Завтра Василь Михайлович Кавун відзначатиме своє 77-річчя. Щиро вітаємо його з днем народження, бажаємо завжди залишатися таким же діяльним, активним, в міру своїх сил і таланту працювати на розвій рідної землі.
Федір ШЕВЧУК.