Проблема підвищення безпеки життєдіяльності людей, особливо їх безпеки на виробництві, досить важлива.
В Україні щороку травмується 20 тисяч працівників, з них 1,2 тисячі зі смертельним наслідком.
У районі торік зареєстровано 30 нещасних випадків, в тому числі 2 зі смертельним фіналом. 19 з них, в тому числі один смертельний – у сільськогосподарському виробництві. До того ж мав місце ріст травматизму в порівнянні з 2005 роком.
На території району зафіксовано 211 дорожньо-транспортних пригод. В тому числі 85 з тілесними ушкодженнями, з них 17 чоловік травмовано смертельно. Виникло 52 пожежі, у яких загинуло п’ятеро чоловік, шестеро отримали опіки. Як правило, вина в цьому всіх: роботодавців, головних спеціалістів, самих потерпілих.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» на підприємстві, де працюючих 50 і більше, роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення. Де менше 50 – функції спеціаліста з охорони праці може виконувати особа по сумісництву, але з відповідною підготовкою, а де до 20 працюючих, можуть залучатися сторонні спеціалісти. Однак на сьогодні служба охорони праці на підприємствах, незалежно 50 чи 500 там працюючих, укомплектована одним спеціалістом.
Роботи в нього дуже багато, тому за законом заробітна плата інженера з охорони праці прирівняна до зарплати головного спеціаліста підприємства. Його обов’язки – це особливий вид діяльності. Без нього не можна прийняти когось на роботу, лише він має право проводити вступний інструктаж
У нас є лише 4 з 30 сільгосппідприємств, де менше 50 працюючих – ТОВ «Жорняки», ПП «Добробут», ТОВ «Хлібороб», СФГ «Кидрасівське». Не дивлячись на це, в більшості підприємств робота по охороні праці покладається на осіб, завантажених іншими обов’язками. За сумісництвом працюють інженери з охорони праці на ЗАТ «Цеоліт», ТОВ «РегВін-Агроресурс», райавтодор. Про належну організацію роботи по охороні праці тут не можна вести і мови. Приклад відповідального ставлення до цих питань можна навести по птахокомбінату «Бершадський»,ТОВ «Осіївське», філії ТОВ «Зернопродукт», ТОВ «Україна», «Агромир+Деметра», «Світанок», ВАТ «Бершадське», електротехнічному і спиртовому заводах, АТП 10527, ЗАТ «Бершадський пивокомбінат», управлінню газового господарства тощо.
Сьогодні, на жаль, ті недоліки, які повинен бачити керівник чи спеціаліст з охорони праці, виявляють інспектори Держнагляду. У районі такі перевірки здійснюють інспектори Вінницької державної інспекції з охорони праці в АПК і СКС В.А. Яценко, Ю.М. Журавльов, страховий експерт відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків М.А. Другак. У кожному з їх приписів від 20 до 40 серйозних порушень законодавства, нормативних актів, зупиняється експлуатація до десятка машин і механізмів. Найхарактерніші порушення – відсутність нормативної документацїі, невчасне проведення інструктажів, навчання, профілактичних, медичних оглядів, експлуатація обладнання без захисних огороджень, тракторів – без переобладнання на електростартерний запуск із кабіни, недотримання правил електробезпеки, забезпечення спецодягом та інше.
Результати таких перевірок – програма дій для роботодавця. Але у більшості випадків виконується лише частина пунктів приписів.
Важливу роль у підвищенні рівня безпеки відіграє атестація робочих місць за умовами праці, яку проводять раз у п’ять років. Станом на 1 січня її здійснено на 87 відсотках підприємств, організацій, установ району. Однак на сільськогосподарських підприємствах нею охоплено лише 16 з 30 формувань.
На заходи по охороні праці законом передбачено фінансування у розмірі 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції або 0,2 відсотка від фонду оплати праці для бюджетних установ. Проте на сьогодні рідко де планується використання таких коштів.
Останнім часом зростає травматизм у невиробничій сфері. Непокоїть стан на підприємствах малого та середнього бізнесу. Недопустимо, що перестає функціонувати система охорони праці на кожному підприємстві та регіональному рівні в цілому.
Отже, неважко передбачити, чим загрожує не організована належним чином служба охорони праці. За кожною цифрою – виробничий травматизм, втрачене здоров’я, скалічені долі людей. Хіба нам потрібне зростання виробництва такою ціною?
Катерина ГАВРИЛИШИНА,
головний спеціаліст управління агропромислового розвитку, секретар координаційної ради з питань безпечної життєдіяльності населення району.