У сільськогосподарському виробництві немає легких професій. Тим більше у тваринництві. Бо і день буває ненормованим, і з вихідними часто доводиться не рахуватися. А скільки разів бувало, що у якомусь із підрозділів щось не так, домашні справи відкладалися на інший план. Адже у першу чергу про виробництво запитають.
Не міг про це не знати М.М.Нечипоренко ще тоді, коли опановував у Білій Церкві фах зоотехніка. Як-не-як, а виростав у селі, і зазвичай допомагав по господарству. А вже дещо пізніше несподівано навіть для самого себе зробив відкриття, чому це по досвітках у його селі у першу чергу світло у вікнах з'являється в одних і тих же оселях.
І ось вже більше трьох десятиліть і йому особисто доводиться одному з перших порушувати ранкову тишу вулиці, на якій проживає. Домашні вже до того звикли, на те, мовляв, він і головний зоотехнік.
Висновок про те, наскільки полюбив цю галузь, оволодів її секретами, можна робити хоч б з того, що устянське господарство на сьогодні одне з кращих.
Чим, насамперед, керується у своїй діяльності? Про це важко сказати. Однак припущення висловити можна у будь-якій справі. Відколи почалися стрибки цін на продукцію тваринництва, вибудовувати її економіку, а заодно і економіку господарства, стало важко. Тоді разом з іншими спеціалістами вирішили підійти до цієї проблеми іншими шляхами: племінна худоба завжди була в ціні і користувалася попитом.
Що з цього вийшло? Нині в Усті не один, а вже два племінних заводи по розведенню чорно-рябої породи ВРХ і білої великої – свиней. Крім того, діє ще племрепродуктор по симентальській породі ВРХ. Хіба це не свідчить: тут дійсно ведеться зоотехнічна робота!
З гарними показниками підійшли не тільки до професійного свята сільських трудівників. Галузь стабільно ведеться з року в рік. За останні, наприклад, продуктивність дійного стада перевищує 3400 кілограмів. І це по господарству, у якому кілька підрозділів цієї галузі. Середньодобові прирости ВРХ – 700-грамові, більше, як півкілограмові – на свинях.
Не зменшується поголів'я худоби, в тому числі і маточного. А по свинях воно нарощується ще й неабиякими темпами і сягає вже майже двох тисяч.
Результатів домагаються за рахунок впровадження нових технологій годівлі, як ВРХ, так і свиней. А прогресивні технології – це використання у раціонах різних добавок.
Характерним для Усті є те, що спеціалісти, і в першу чергу Михайло Миколайович, постійно співпрацюють з інститутом кормів. А ще розуміють одне одного і підтримують керівники підрозділів господарства. Конкретна робота тих, хто безпосередньо координує ведення тієї чи іншої галузі – результати! Ось вони: майже стовідсоткова збереженість поголів'я. Неабиякі досягнення є і у відтворенні стада. А за рахунок цього знову ж таки не зменшується поголів'я. За десять місяців вихід телят у розрахунку на сто корів сягнув 88 голів. Майже так було о цій порі і у минулому році. За рік прогнозують мати не менше, як по 95-96 телят. Але головний зоотехнік, будні якого залишаються такими ж напруженими, вважає, що і це ще не межа.
Стажем роботи, до речі, мірятися з М.М. Нечипоренком можуть серед колег хіба що Г.І. Сіренко з Маньківки, Н.І. Кононенко з Осіївки, М.Н. Чехівський з Джулинки. А от послідовників, які переймають досвід, вистачає.
Він же не рвався, як колись казали, за похвальними грамотами і відзнаками, а просто добросовісно виконував свою роботу. За це неодноразово потрапляв на районну Дошку пошани. Причому, починав із зоотехніка-організатора, вважай, із завідуючого фермою. Тільки після того, як на практиці освоїв усі її ази, професія видалася йому найлегшою.
Павло КУШПЕЛА,
кореспондент газети.
с. Устя.