А.О. Гуз родом із Поліського краю, з Білорусії. Після закінчення Малинського лісотехнічного технікуму у 1966 році трудову діяльність розпочав теніком-лісоводом у Бритавському лісництві Бершадського держлісгоспу. Фах інженера лісового господарства здобував у Львівському лісотехнічному інституті без відриву від виробництва.
У 1972 році він вже помічник лісничого Бершадського лісництва. Згодом як здібного спеціаліста, вмілого організатора, його призначили на посаду лісничого Сумівського лісництва. Так і трудиться по сьогодні. А це 33 роки із загальної сорокалітньої трудової біографії у ДП "Берщадський лісгосп".
Очолюваний ним колектив з року в рік виконує виробничі завдання, раціонально використовує та примножує лісові багатства. Професіоналами з багаторічним досвідом стали на займаних посадах помічник лісничого В.М. Шевченко, старший майстер лісу Д.М. Валявський, бухгалтер В.М. Колядницька, майстри лісу Г.О. Козачок, В.А. Прибила, С.В. Ярмак.
При ньому Сумівське лісництво стало кузнею кадрів лісового господарства. Помічниками лісничого тут працювали І.П. Сухоребрий, який виріс до директора лісгоспу, В.М. Цимбал – нині директор Бершадського райагролісу, Г.Ф. Плаксій – головний лісничий і спеціаліст лісогосподарського відділу лісгоспу, В.Д. Франчук – незмінний лісничий Ободівського лісництва та інші.
А.О. Гуз постійно опікувався Сумівським лісництвом, через яке визначилися з вибором професії лісовода чимало знаних у цій галузі людей.
По батьковій стежині пішов у трудове життя і син Анатолія Олексійовича Віталій, який був вихованцем шкільного лісництва, а нині працює лісничим у Жмеринському лісництві.
Неабияк допомагає А.О. Гузу у профорієнтаційній роботі і його дружина Галина Миколаївна, яка працює директором Сумівської загальноосвітньої школи. Вона розділяє з ним усі радощі і труднощі життя. Адже усі 33 роки мешкають безпосередньо у лісництві, на території держлісфонду. Тут виростили двох дітей, дали їм путівку в життя. Віталій закінчив лісотехнічний інститут, Олеся – податкову академію. Тут вони стали дідусем і бабусею – дочка Олеся подарувала онучку. Але А.О. Гуз з дружиною все ще опікується вихованням на виробництві та у школі місцевої молоді, в тому числі навчають любити природу подільського краю.
За 33 роки в Сумівці Анатолій Олексійович забезпечив посадку більше 650 га лісових культур, а з початку 40-річної діяльності – понад тисячу гектарів. Талановитий організатор, невтомний трудівник, людина, яка користується великим авторитетом і повагою не тільки у колективі, а і в районі. Він великий працелюб, не тільки вимогливий керівник, а і мудрий порадник.
Йому неодноразово пропонували керівні посади, а він відмовлявся, мотивуючи тим, що найкраще може послужити лісу саме на посаді лісничого. Він завжди погоджувався, що лісничий – головна фігура у лісогосподарському виробництві. Саме ліс і любов до природи надають йому енергію і наснагу до роботи.
Він – лісничий першого класу, неодноразово відзначався за сумлінну працю. Мабуть, то є знаком долі, що уродженець білоруського Полісся присвятив себе примноженню багатств, краси українського Поділля. Його служіння природі гідне прикладу, який годилося б переймати усім корінним подолянам.
Звичайно, у Анатолія Олексійовича ще багато планів і задумів, які, без всякого сумніву, будуть втілені ним у життя. Це – сотні гектарів посаджених і тисячі – доглянутих лісів. Це ще десятки молодих і вдячних спеціалістів лісового господарства, шкільна молодь, які згодом скажуть йому спасибі за науку.
Колектив ДП "Бершадське лісове господарство" щиро вітає Анатолія Олексійовича із 40-річчям трудової діяльності і бажає здоров'я, щастя. А ще довгі роки служити у корпусі лісничих на рідному підприємстві, серед людей, які його поважають і люблять.
Олексій НАСТИЧ,
інженер по лісокористуванню ДП "Бершадський лісгосп".