Я інвалід. Мені шістдесят років. Дружина теж хворіє. Без транспорту обійтися дуже важко. У цьому році ще наприкінці березня здав свій автомобіль у ремонт і на фарбування Миколі Воробйову, який орендує для цього гараж у Бершадській автошколі ТСОУ.
Декілька місяців він зволікав з цією роботою, а при фарбуванні так "доклав рук", що на машині залишилися деякі місця зовсім непофарбовані.
Коли звернувся з вимогою, щоб перефарбував, то він поставив вимогу, щоб я віддав йому технічний паспорт, а після перефарбування ще й написав розписку, що до його роботи претензій не маю. Однак і після повторного перефарбування місцями було видно грунтування.
Крім того, після його "ремонту" я змушений був їхати ще до одного майстра, бо сидіння було встановлено так, що не можна було ні сісти в автомобіль, ні вийти з нього. До речі, у нашому селі є ще один чоловік, якому цей горе-майстер ремонтував машину майже рік.
Щоб розрахуватися, я взяв у кредит пенсію на багато місяців вперед і тепер ще довго доведеться обходитися без неї.
Листа ж цього прошу надрукувати для того, щоб інші автомобілісти, запланувавши ремонт, обминали десятою дорогою такого майстра, як М.Воробйов. Чотири місяці він тримав у себе мою машину, а повторне перефарбування змушений був виконати тільки після втручання голови районної ради М.Г. Бурлаки. Та і машину з ремонту довелося забирати при допомозі міліції.
Чи є у такої людини совість?
Михайло ОПЕРЧУК.
с. Війтівка.

Від редакції.
Наш читач Михайло Іванович Оперчук перед тим, як звернутися до редакції, обходив майже всі установи Бершаді в пошуках справедливості. – Я сподівався найти організацію у справах захисту прав споживачів, – каже він, – але ніхто про неї не знає.
Надсилаємо цей матеріал начальнику обласного управління у справах захисту прав споживачів І.І. Сороці, аби одержати офіційну відповідь, чому до цих пір у Бершадському районі немає такої необхідної людям служби.