Сімдесят п'ять років тому український народ став жертвою неймовірно страшного злочину – Голодомору. Трагедія, організована державою, у 1932-1933 роках, за підрахунками, забрала життя від 7 до 10 мільйонів українців, серед яких третина – діти. Радянська влада свідомо занижувала її масштаби. Наше покоління має спокутувати своє безпам'ятство і незнання (хай навіть і не зумисне) всієї правди про голод 33-го в Україні. Нині, коли всі наші прагнення спрямовані на розбудову правової, демократичної незалежної української держави, ця правда має стати унаочненням того, що ніколи не повинно повторитися, – застереженням до вияву будь-якого волюнтаризму, будь-якої сваволі щодо власного народу.
З метою гідного вшанування пам'яті жертв і постраждалих від голодоморів та політичних репресій в Україні, відновлення історичної справедливості, розроблено та втілено у життя низку заходів. Зокрема, при райдержадміністрації створено координаційну раду з підготовки та проведення на Бершадщині 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. Очолює її голова РДА С.Л. Шульц.
Активізовано роботу з даного питання у навчальних закладах. Організовано проведено два етапи Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт "Голод
1932-33 рр. Україна пам'ятає", в якому взяли участь учні та учителі Бершадських, Джулинської, Кидрасівської, Осіївської, Поташнянської, П'ятківської, Тернівської, Устянської, Шляхівської, Яланецької ЗОШ. Науково-пошукові роботи, написані на основі свідчень очевидців та власних досліджень, відзначаються змістовним наповненням, оригінальністю. На їх основі було створено відповідний районний проект.
У рамках краєзнавчої акції "Колосок пам'яті" розроблено графік проведення туристсько-краєзнавчих та пошуково-дослідницьких експедицій. Її учасники вивчають події і факти Голодомору під час навчальних занять та виховних заходів, проводяться краєзнавчо-дослідницька робота, зустрічі із жертвами та свідками трагедії, записуються та документуються їхні спогади та свідчення, збирається ілюстрований і друкований матеріал, який використовується у навчально-виховному процесі та поповнює експозиції музеїв навчальних закладів. На основі зібраних матеріалів створюються рукописні "Книги скорботи" спогадів жертв та свідків Голодомору. У ЗОШ району пройшов тиждень пам'яті жертв Голодомору, в ході якого проведено конкурси малюнків, учнівських прозових та поетичних творів, тематичні лінійки та уроки, створено куточки пам'яті жертв Голодомору.
В районному краєзнавчому музеї функціонує постійно діюча експозиція "Голодомор 1932-33 рр. на Бершадщині", яку відвідали майже 20 тис. чоловік. Крім того, було організовано 5 виставок "Забуттю не підлягає", "Злочин" в музеї і поза його межами. Працівниками музею проведено конкурс рефератів на тему Голодомору, в якому взяли участь учні шкіл та студенти медколеджу, а також 99 екскурсій, з них 37 – тематичних, для учнів, студентів та дорослих.
В бібліотечних установах району нараховується 368 книг, які мають науково-популярний, художньо-публіцистичний, документальний зміст про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. В 2007-2008 рр. надійшло ще 13 видань. Як в районній, так і в сільських бібліотеках, книги доповнюють папки-досьє, де зібрані матеріали про роки Голодомору, що були надруковані в періодичній пресі.
25 сільських бібліотек району зібрали і записали спогади очевидців Голодомору. Бібліотеки Баланівки, Березівки, Кошаринець, Красносілки, Крушинівки, Маньківки, П'ятківки, Серебрії, Сумівки, Тирлівки, Чернятки склали бібліографічні списки з історії свого населеного пункту, де вміщено матеріали з книг, газет і журналів про голод на Бершадщині. Районною бібліотекою теж готується бібліографічний список літератури "Скорботний 1933 рік на Бершадщині".
В бібліотеках оформлялись книжкові виставки, які включали довідкові, архівні матеріали, документи про жертви Голодомору, для різних вікових категорій проводяться години пам'яті "Найчорніший час в історії України", години скорботи, коментовані огляди літератури, фотоматеріалів, документів.
Торік відбулась презентація книги "Голод та Голодомор на Поділлі 1920-1940 рр.". Готується до друку регіональна книга пам'яті жертв Голодомору, інформацію до якої збирають пошукові групи, у складі яких громадські активісти, вчителі історії, працівники виконкомів рад, відділу з питань внутрішньої політики РДА.
Координаційною комісією, створеною розпорядженням голови райдержадміністрації, розглянуто та ініційовано питання демонтажу пам'ятників, перейменування площ та вулиць, назви яких суперечать українській національній ідеї, пов'язані з комуністичним режимом. Ще в листопаді-грудні 2007 року райдержадміністрацією було рекомендовано розглянути дані питання на засіданнях виконкомів міської та сільських рад. 17 сільських громад винесли питання про перейменування вулиць на виконкоми і згодом затвердили ці рішення на сесіях (Баланівська, В.Киріївська, Кидрасівська, Кошаринецька, Поташнянська, П'ятківська, Тернівська, Тирлівська, Яланецька сільські ради та інші). 9 сільських рад розглядали питання про перейменування вулиць на виконкомах, але на сесіях поки що ці рішення не затверджено. Яланецька сільська рада прийняла рішення про перейменування вулиць, але на даний час рішення сесії призупинено.
В єдиному селі – Серединці назв вулиць та пам'ятників, які б мали відношення до осіб чи подій Голодомору, немає. Посадові особи та депутати органу місцевої влади тут прийняли відповідні рішення ще кілька років тому, не чекаючи вказівки зверху, що і як їм робити.
В Бершаді вирішення питання перейменування вулиць і демонтажу пам'ятника Леніну рішенням сесії відклали для подальшого вивчення. Навіть у центральній частині міста можна робити екскурс в історію колишнього Союзу. Що може бути красномовнішим, ніж назви вулиць: Червоноармійська, Радянська, Комуністична, Котовського, Дзержинського, Урицького, Якіра… А трохи далі від центру, іноді складається враження, що потрапив до кадрів фільму "Іронія долі, або з легкою парою": 50 років СРСР, 50 років Жовтня, 50 років ВЛКСМ, Леніна, Свердлова, Комунарів та інші. Також залишені питання перейменування до подальшого вивчення в селах Війтівці та Тернівці.
У Осіївці і Шляховій на сесіях прийнято рішення вулиці не перейменовувати. Мабуть, в цих населених пунктах не народжувались та не проживали герої Великої Вітчизняної війни чи герої праці, якими гордиться кожен житель цих сіл. Хочеться наголосити: перейменування вулиць не потребує значних коштів для сільських рад, а населення взагалі не нестиме ніяких витрат.
На сьогодні в районі вже перейменовано загалом 81 вулицю. Найбільше з них перейменовано в Поташні – 8, Ставках – 11, Джулинці – 20. Лише по одній вулиці перейменовано в П'ятківці та М'якоході.
В Бершадському районі на державному обліку перебуває 155 пам'яток, з них 38 – пам'ятки археології, 82 – історії, 17 – монументального мистецтва, 18 – архітектури і містобудування. До управління культури і туризму облдержадміністрації відправлено подання про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток Вінницької області 10 пам'яток монументального мистецтва Бершадського району, які виготовленні з нетривкого матеріалу, не мають художньої цінності, є тиражованими копіями, знаходяться в аварійному стані, як об'єкти туристично-екскурсійного відвідування не придатні. Це якраз всі пам'ятники, що відносяться до комуністичної епохи, які було рекомендовано РДА до перенесення чи демонтажу.
Майже в кожному населеному пункті встановлено хрести, пам'ятні знаки та пам'ятники в знак тих страшних подій 1932-1933 років. У Тернівці встановлено пам'ятник жертвам Голодомору в центрі села. Також вони встановлені в Бершаді, П'ятківці. Замовлено пам'ятники сільськими радами Голдашівки і Лісничого. Заплановано встановлення меморіальної плити в М'якоході, виготовлено пам'ятники в Сумівці та Джулинці, але теж ще не встановлені.
Прикро, але в Війтівці поки ще не встановлено ні хреста, ні пам'ятного знака для вшанування жертв Голодомору. Тут немає ні політичних, ні депутатських амбіцій, тут є безвідповідальність посадових осіб.
Ми не маємо права знехтувати уроками минулого!
Перед пам'яттю жертв Голодомору мусимо стати чистішими і чеснішими, завжди пам'ятати про відповідальність влади перед своїм народом. Ми повинні нарешті дізнатися правду про цю трагедію, аби не допустити її повторення у майбутньому.
Олег КРАВЧУК,
заступник голови
райдержадміністрації.