Березівка – одне з найвіддаленіших сіл у районі, розташоване на території Серебрійської сільської ради.
У пору розбудови колгоспів Березівка тривалий час була бригадним селом серебрійського. Нині – це знову самостійне господарство, яке вже десять років вміло очолює О.А. Грицик.
У ТОВ "Березівка", як воно тепер називається, 1187 гектарів ріллі. Усі поля засіяно традиційними культурами. Запротестували буряководи, реалізувавши торік цукросировину по 124 гривні за тонну і, отримавши 300 тисяч гривень збитків при її вирощуванні, вирішили відмовитись від цієї культури взагалі. І так поступили не тільки у цьому господарстві.
У товаристві нині 72 працюючих, з яких 13 механізаторів, 18 тваринників. Є невелика будівельна бригада.
До зелених кормів через минулорічну засуху ледве "дотягнули", хоч і доводилося непросто. Тепер навіть мають намір дещо розвивати тваринництво. Адже, маючи 70 корів, тільки і виживали за кошти, які отримували від реалізації молока.
Щодо самого села, то відчутною тут є тенденція до його "старіння". Відсотків з 60 із 447 пайовиків товариства, наприклад, пенсійного віку. Але навіть тих робочих рук, які є, поки що достатньо.
Олександр Андрійович з тих керівників, які не люблять хизуватися, якими б не були досягнення, чи окремі показники. Але не можна не відзначити те, що за десять років його головування, та ще й у таку непросту пору, господарство жодного року не було збитковим, навіть торік. Щоправда, вдалося набагато зменшити витрати пального на гектар ріллі, на запасні частини. Будучи економістом за фахом, на першому плані у нього, насамперед, економічні важелі, які впливають на виживання. Хоч технології теж на особливому контролі. Причому, роботу щороку вдається організовувати так, що техніку готують одними із перших в районі, першими, як правило, й завершують жнива.
– Головне тут, – стверджує О.А. Грицик, – добре продумані стимули і належна зарплата, а також чітка організація праці.
Кажуть, господарство, як і особисто Олександр Андрійович, неабияк опікується й селом, пайовиками. Хоч це "влітає" іноді в чималу копійку, він сприяє, щоб комусь із самотніх престарілих відремонтувати паркан, чи допомогти з ремонтом оселі. Допомога надається і з обробітком городів. Причому, за плату, щоб тільки відшкодувати затрати.
Сільський голова С.А. Люльчак, який, до речі, проживає в Березівці, задоволений співпрацею з місцевим сільгосптовариством, яке по-можливості допомагає селу і його жителям. А це немало – прогорнути дороги від снігових заносів взимку, допомогти школі, в тому числі і дитячому садку, церковній громаді та іншим. До свята Перемоги господарство також відзначає учасників бойових дій, солдатських вдів. Словом, допомагає чим може. А от ситуація з ремонтом старого сільського клубу у людей викликає занепокоєння, бо потрібна фінансова підтримка з району.
Щодо недобудованого будинку культури, то на думку жителів села, давно пора б з ним визначитися. Бо якщо він не може бути завершений і для села надто завеликий, то його якимсь чином або перепрофілювати, або починати розбирати, щоб будувати з вивільнених матеріалів щось потрібне. Адже його розтягують хто як може.
Щодо інвесторів, які дедалі більше беруть у кільце Березівку, то спеціалісти у цьому селі, як і керівник господарства, вважають: воно може і без них протриматися. Тож, орієнтуючись на Березівку, так і напрошується висновок: з одного боку ми нібито звинувачуємо у всіх негараздах державу, а з іншого – такі господарства як ТОВ "Березівка" доводять, що і в таких умовах можна виживати. А щодо демографічної ситуації, то вона у селах змінюється і там, де є інвестор, і там, де його немає. Тому це вже тема для іншої розмови.
– Нові трактори і комбайни, – каже Олександр Андрійович, – це добре, але головним все-таки є кадри. Поки будуть у селі такі механізатори, як О.В. Терлецький, В.В. Головатюк, О.С. Гуравський, М.Є. Процик, йому нічого не загрожує. Непогано працюють також головний інженер С.М. Майструк, бригадир В.І. Стародуб. Є прекрасні кадри і в тваринництві.
А щодо сільських проблем, то у якому із сіл їх немає. Наприклад, у Березівці мають ФАП, але чомусь майже щороку змінюються тут фельдшери. Виручає у цьому випадку ФАП села Серебрії.
Є у Березівці ставки, один із яких у центрі села і його здано в оренду. Але кому не хочеться на дозвіллі відпочити на його березі, чи навіть порибалити. Тож у майбутньому планують вивести один із них з оренди і зробити його для любительського користування.