На зборах вулиці Зеленогайської села Флорино її мешканці переймалися не тільки проблемами благоустрою, повсякденного життя громади, а й долею свого сусіда Федора Білухи, не обходили увагою і багатьох питань, які хвилюють більшість жителів України.
… Сільський голова Василь Нікітчук вже не вперше проводить подібні зібрання на різних вулицях села. Адже традиційні збори (сходи) громадян у сільському будинку культури не дають змоги зібрати багатьох жителів села (а проживає тут майже п'ять тисяч). Тож зрозуміло, що обговорення назрілих проблем безпосередньо на місці сприяє і швидшому їх розв'язанню.
Хоч збори відбувалися в неділю, на "п'ятачок" перед сільським магазином прийшло чимало людей, були навіть представники наймолодшого покоління. Василь Іванович із глибоким розумінням і знанням справи вів мову про все, що було зроблено з часу попередніх зборів, які відбувалися тут же. Серед добрих справ – прокладені дороги до кладовища, городів, налагодження вивезення сміття. Але, звісно, більше уваги приділяли тому, що ще потрібно зробити. А це – організація підвозу дітей до школи, ремонт частини вулиці. Не всі жителі були ознайомлені з графіком вивезення сміття. Напевно, не було жодного аспекту життя вуличної громади, про який би не йшла мова на сході. І одразу ж висловлювалися, як краще і швидше розв'язати ту чи іншу проблему.
На цьому сході передбачалося також вручення посвідчення учасника бойових дій жителю вулиці Федору Григоровичу Білусі. Чоловік живе сам, не має сім'ї, про себе не любить розповідати. Якось у розмові з кимось проскочило, що він свого часу воював в Афганістані. Але ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію ніхто не міг. Правда, жодних документів про це у нього не було. А допомогти сусіду, який перебивається випадковими заробітками, не зловживає спиртним, люди хотіли. Тому на попередніх зборах дали доручення депутатові сільської ради від свого виборчого округу, підприємцеві Федору Степановичу Гаврилишину відновити справедливість. Тож на нинішніх зборах депутат звітував про зроблене. Пошуки тривали майже півтора року. За цей період Федір Степанович звертався із запитами у різні інстанції та архіви України, Росії, Узбекистану. Зрештою, виявилося, що випускник Бершадського медучилища Федір Білуха справді рік і чотири місяці служив у складі військового госпіталю, який брав участь у бойових діях в Афганістані. Тож логічним завершенням пошуків стало посвідчення учасника бойових дій та відповідні пільги для людини, яка не користувалася ними, хоч має на це повне право. На жаль, того дня Федір Григорович був у від'їзді, тому документ йому вручать пізніше. Але всі його сусіди щиро раділи за свого земляка і дякували Федорові Степановичу за турботи. До речі, Ф.С. Гаврилишин нині переймається оформленням пільгової пенсії для свого тезки.
Розмова, яка відбувалася, була щирою і невимушеною, люди ставили сільському голові і депутатові найрізноманітніші запитання. Говорили і про відновлення славнозвісного чоловічого монастиря, і про проблеми виховання дітей, і про негативний вплив деяких телепрограм на молодь, бездумне захоплення комп'ютерними та іншими іграми.
Із ходу зборів, виступів жителів вулиці Миколи Ткаченка, Марії Лози, Віри Лось та інших відчувалося, що люди зацікавлені у поліпшенні ситуації, кращому впорядкуванні Зеленогайської. Воно так і буде, адже люди тут дружні, добре знають, чим живуть сусіди, завжди готові підставити один одному плече, подати руку допомоги. І в такому добросусідстві чимала заслуга сільської ради та її депутатів.
Федір ШЕВЧУК.
с. Флорино.