Схід села у Війтівці відбувся 23 лютого. Спочатку сільський голова С.Г. Криворука привітав чоловіків з Днем захисника Вітчизни, а односельчан, які народилися цього дня, ще й з днем народження. Жаль лише, що жодного іменинника не виявилося в залі.
Звітувати за рік і десять місяців своєї роботи теж було про що. Лише торік відбулося 13 засідань сесій сільської ради та 14 – виконкому. На сесіях затверджувалися відповідні програми, розглядалися важливі для життя села питання.
Перед тим, як "пройтися", висловлюючись термінологією виступаючого, по кожній бюджетній установі детальніше, він зупинився на тому, як використовувалися тут кошти. В цій структурі – дитсадки, будинок культури, амбулаторія, сама сільська рада. На все торік було виділено більше, як мільйон 137 тисяч гривень (дотація становить більше 638 тисяч грн.) Сума начебто велика, але 80 відсотків з неї пішло на зарплату, енергоносії.
Однак, незважаючи на скруту, рік, за словами голови, завершили більш-менш нормально, на 106 відсотків виконали бюджет.
У звіті прозвучало, що найбільше уваги приділялося дитячим садкам, амбулаторії. Сергій Григорович навіть відзначив, що йому за ці об'єкти не соромно дивитися людям у вічі.
А от на ремонт будинку культури вже треба сотні тисяч гривень і самотужки сільська рада його не потягне. Але і в непростих умовах тут продовжують діяти творчі колективи, працює бібліотека.
Чимало уваги, за його словами, приділялося в селі благоустрою, вирішенню екологічних проблем.
І потрібно відзначити, що у Війтівці за звітний період дійсно робилося немало. Але як тільки мова зайшла про сміттєзвалище, дороги, пасовища, самооподаткування, через репліки, вигуки з місця ситуація в залі загрожувала стати неконтрольованою. Втрутитися змушений був присутній на сході заступник голови районної ради П.А. Сугак, який побіцяв вислухати кожного.
Після звіту голови зал ніби роздвоївся. Емоціям багатьох війтівчан не було меж. Причому, чимало зауважень щодо діяльності голови були, здається, досить слушними і з ними важко було не погодитися.
М.Ф. Сокур, наприклад, заявив, що у Війтівці є кілька великих підприємств, багаті люди. Варто було б комусь координувати зв'язки з ними і село розквітло б. Та сільський голова замість того з великою їх частиною пересварився, з окремими – судиться. Тим самим він зрубав сук, на якому сидить.
Пропонувалося навіть, щоб районна влада створила незалежну комісію, яка б вивчила методи роботи С.Г. Криворуки і дала б їм належну оцінку.
А окремі моменти у цьому селі взагалі важко зрозуміти. Організували, наприклад, санкціоноване сміттєзвалище, а люди проти, щоб воно було саме у тому місці. Або ж іще. Сільський голова дав техніку, щоб зробити яму Беккера, а люди не допустили її до роботи у тому місці, де вона мала працювати.
Можливо й справді, як було запропоновано, збиратися на сходи у цьому селі треба частіше, тоді менше було б подібних непорозумінь.
Були виступи і діаметрально-протилежні за змістом. М.Д. Товстун, наприклад, заявив, що від того, поміняємо ми сільського голову чи ні – нічого не зміниться. Це вже у Війтівці проходили. Навпаки, йому потрібно допомагати.
А щодо його конфліктів з лікарем, підприємцями, то у селі їх трактують як кому вигідно.
Хоч роботу сільського голови визнали задовільною, взаємних звинувачень – С.Г. Криворуки до жителів села, а у жителів до нього, було скільки завгодно. Однак приємним, як відзначив у своєму виступі П.А.Сугак, є факт, що на схід цього разу з'явилося до 400 жителів. Це свідчить про небайдужість до проблем села.
– Так, проблеми є, – визнав Петро Андрійович, – але вони в основному такі, що вирішити їх можливо тільки спільною діяльністю сільського голови і громади. Успіх у подібних випадках лише там, де порозуміння. Чи варто, наприклад, робити винним сільського голову, що село тоне у смітті, побутових відходах? Бо не інопланетяни їх викидають, а самі війтівчани. Те саме можна сказати і про сміттєзвалища, порядок на них. Як тільки буде досягнуто взаєморозуміння, допомогу у вирішенні злободенних проблем нададуть усі чотири підприємства на його території.
Щодо сільського бюджету, який дехто з виступаючих назвав навіть самодостатнім, то насправді таких немає в жодній сільській раді району. Тому проблеми треба вчитися вирішувати самотужки. Хто, наприклад, має наводити порядок на одному з найсвятіших місць – кладовищі? Звичайно, самі люди.
Конфлікти сільського голови з підприємцями теж не всі безпричинні, безпідставні. Бо хіба в селі не хвилює нікого, де і до якого часу проводять дозвілля діти?
Заключною на сході була фраза, що досить конфліктувати, а краще всім разом засукати рукава і взятися за наведення порядку.
По завершенню сходу села заступник голови районної ради П.А. Сугак провів прийом громадян.
Павло КУШПЕЛА.