Вже кілька років наша міська школа №2 працює над оновленням навчально-виховного процесу, педагогічною проблемою "Впровадження інноваційних форм і методів роботи в практичну діяльність – один із шляхів оновлення та вдосконалення навчально-виховного процесу". В минулому році, наприклад, впроваджували таку інноваційну технологію, як особистісно-зорієнтоване навчання.
Мета – створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявлення та активного використання його індивідуальних особливостей.
В школі намагаємося створити такі умови, в яких педагог відмовляється від конвеєрного стилю, орієнтується на кожного учня, а дитина – духовно самовдосконалюється і самореалізується, що є підгрунтям самоствердження.
Педколектив вивчає індивідуальні можливості навчання кожної дитини. Особливу увагу приділяємо талановитим, здібним дітям. На постійному контролі – виконання районної комплексної програми "Обдарована дитина". Створено банк даних про таких, зібрані анкети. Активно діють методичні асоціації та методичні об'єднання.
Зрозуміло, в ході роботи виникає багато проблем, які характерні, думаю, не тільки для нашої школи.
Перша. 12-бальна система оцінювання внесла зміни у відносини між вчителем і учнем. Зараз немає другорічників, негативних оцінок. Та не все однозначно і при цьому оцінюванні, ще не чітко відпрацьована система роботи з учнями, які постійно отримують найнижчі бали.
Немає міжпредметної узгодженості в критеріях оцінювання за 12-бальною системою. Природничий цикл має свої критерії, математичний, гуманітарний – інші. А от єдиних немає. І взагалі, оцінка втратила "караючу" функцію, але, на мою думку, водночас і стимулюючу та активізуючу роль.
Друга. Працюємо над технологією проведення та відпрацювання тематичних оцінювань. Мабуть, у кожній школі є такі проблеми. Діти перевантажені тематичним оцінюванням з усіх предметів, особливо наприкінці семестрів. Хоча стараюся координувати цю справу, але, погодьтесь, дуже важко скласти графік проведення тематичного оцінювання відповідно до вимог.
Тому ми стоїмо перед запитанням: "Як зробити, щоб дітям полегшити навчання, особливо учням достатнього і високого рівня?". Для цього ведемо спеціальний банк ідей під девізом: "Я пропоную, раджу", "Бачу проблему". В нього вносять свої пропозиції і досвідчені вчителі, і вчителі-початківці, а також батьки.
Третя. Дошкільне навчання і виховання. Хоча дитячий садочок діє в нашому мікрорайоні, але основна частина малюків, що йдуть в перший клас, не відвідують його. Отже, рівень підготовки дітей до школи не дуже високий. Хоча при школі проводяться заняття, але їх замало. Вважаю, що важливим завданням всіх нас, причетних до освіти, є домогтися, аби діти, які готуються до школи, відвідували дитячі навчально-виховні заклади, де б отримували відповідну підготовку.
Четверта. В початкових класах з російською мовою навчання постає проблема не співвідношення підручників і програм. Немає методичної літератури та наочних посібників. Підручники російської мови – застарілі, або зовсім відсутні.
Курс математики не передбачає системного вивчення типів задач (наприклад: на одному уроці пропонують розв'язати різні типи задач, що не сприяє розвитку міцних навичок, знань).
Поурочний матеріал у підручниках з математики, російської, української мов розрахований на учня з високим рівнем розвитку, що не під силу дітям з достатнім рівнем розвитку.
П'ята. Школа наша відрізняється від всіх інших тим, що вона російсько-україномовна. Тобто, навчання ведеться на двох мовах. Працюємо в дуже старенькому приміщенні, а початкова – в пристосованому. Більше 100 учнів нашого мікрорайону пішли в міські школи №1 та №3 тільки тому, що в нас не було комп'ютерного класу.
Хоча в минулому навчальному році нам завезли за рахунок державних коштів 9 комп'ютерів, але це проблему не вирішило, оскільки на 30 учнів припадає 1 комп'ютер. І все-таки думаю, що наші діти повернуться до рідного дому.
Поліна ТКАЧЕНКО,
заступник директора
з навчально-
виховної роботи
міської школи №2.