Галині Мефодіївні Невеличко присвячую
"Лірична муза, подруга,
учитель,
Душі моєї вижданий
рингтон..."
І знов сагою почина
дощити
Земної жінки о висотний
трон!
Стоїть на чільнім місці
угорі,
А віск додолу начебто
монети...
... Один лиш небозвідний
Козеріг
Верстає очі на мої
сонети.
Дудить гіллям його
наземний офіс:
"А мій похресник уже
явний "профі" –
Така весняність посеред
зими:
З-під снігу досвіт випнуті
фіалки...
Зі мною він о суперовий
стакер –
Розгінний парус у
засиллі тьми!"
Василь КОРНЕЛЮК.
с. Баланівка.