Хороша дорога – це як повітря, яким дихаєш, не помічаючи. Коли ж випадає долати різні перешкоди, тоді доводиться „незлим, тихим словом” згадувати шляховиків. Напевно, водії, які багато років їздили дорогою, що пролягла через три вулиці села Флорино – Комарова, Щорса і Вокзальну – у напрямку молочноконсервного комбінату, надовго запам’ятали „смугу перешкод”, яку доводилося долати: вибоїни, ями, калюжі... Так тривало багато років.
Аж поки молочноконсервний комбінат не очолив Олександр Йосипович Пальчук. Людина енергійна і діяльна, він постійно дбає про нарощування виробництва. І це йому вдається. Про те, як працює колектив, розповімо іншим разом, а сьогодні хотілося б розповісти коротко про те, як він за короткий період розв’язав проблему, що залишалася невирішеною багато років.
Весною нинішнього року Олександр Йосипович зустрівся із сільським головою Василем Івановичем Нікітчуком. І мова зайшла про дорогу, яка була вже в такому стані, що її важко було назвати дорогою. А чому б нам не побудувати нову? – дійшли до спільної думки. О.Й. Пальчук поговорив з акціонерами ЗАТ „Бершадьмолоко”, оформили відповідні документи, і взялися за справу, вигідну і для підприємства (адже щоденно сюди їдуть молоковози з чималого регіону), і для територіальної громади села.
Напружено працювала бригада шляховиків із ПП „Дорстрой” з м. Христинівки (звідти возили й асфальт), яке очолює Роберт Григорян. Працівники, які прокладали дорогу, трудилися повні світлові дні – дивилися не на годинники, а на сонце. Добрий слід на флоринській землі залишили Гарик Казарян, Іван Мачара, Спартак Арушанян, Врем Лабрамян, Володимир Вівчарук, Спартак Рушанян, Леонід Загороднюк, Володимир Бевз, Василь Сиротенко, Генель Саргасян, Врем Абрамян, Віктор Вовчарук. Вони не тільки проклали чудову дорогу, а й встановили бордюри, обладнали автобусну зупинку, виконали й чимало інших додаткових робіт.
Загалом спонсорська допомога Флоринській територіальній громаді обійшлася молочноконсервному комбінатові у 2 мільйони 382 тисячі гривень. І тепер цією дорогою приємно проїхати. І водночас приємними словами згадати людей, які зробили таку важливу справу, і щиро їм подякувати.