Є в селі місця на березі Південного Бугу, про які просто не можна не розповісти. Споконвіку тягнулися сюди, до старого млина, люди. Кажуть, по каменях, які видніються тут з води, можна перейти на протилежний берег.
І йтимуть, і приїжджатимуть, здається, допоки є це магічне каміння. Бо кожний, побувавши тут, запевняє, що стає якось легше на душі. Не даремно бувають тут влітку кримчани і вінничани, одесити і кияни, поляки і американці.
Найближче до цього місця живе і підтримує порядок Іван Григорович Даценко. Його флотська кепка, подарована кимось із відпочиваючих, навіть личить до тутешнього пейзажу.
Колись, будучи шофером, возив буряки на завод із Шумилова і так тут й залишився, завівши сім’ю. Має п’ятеро дітей, восьмеро онуків.
Та хіба заглянеш в людську душу? Не склалося чомусь у нього сімейне життя. Тож купив хату поблизу оцих порогів, навів порядок. І таки добряче вміє дати всьому раду. Ще й допомагає дітям, підтримуючи зв’язки. Поряд – торговельна точка одного із синів, яка працює сезонно.
Хто б не навідався у це унікальне місце – не пошкодує, бо почує чимало аж до смішного цікавого. І захоче приїхати знову.