28 жовтня 1944 року назавжди залишиться радісною датою для усіх українців. Адже саме у цей день завершилось звільнення нашої держави від німецько-фашистських загарбників. Усім відомо, що у гітлерівських планах Україні відводилася роль сировинного придатку рейху з безправним населенням нижчої раси.
Не дивлячись на кількарічну окупацію усієї території України, нечувані звірства окупантів, їм не вдалося скорити наш народ. Тисячі патріотів з перших днів Великої Вітчизняної війни добровільно пішли на фронт, а в тилу ворога розпочали боротьбу партизани і підпільники, які ні на день не давали спокою поневолювачам.
18 грудня 1942 року першими на землю України вступили воїни 1-ої гвардійської армії Південно-Західного фронту. Поряд із славетними іменами Г.К. Жукова, К.К. Рокоссовського, І.С. Конєва, Ф.І. Толбухіна, В.І. Чуйкова, А.А. Гречка, М.Ю. Катукова, Д.Д. Лелюшенка, С.І. Богданова, П.О. Ротмістрова навічно в пам'яті залишаться сини українського народу – командуючі фронтами та арміями А.І. Єременко, С.К. Тимошенко, Р.Я. Малиновський, І.Д. Черняховський, П.С. Рибалко, К.С. Москаленко та інші, які прославились як талановиті полководці і воєначальники.
Кожен клаптик української землі политий кров'ю радянських воїнів, усіяний їхніми кістками. В битві за Батьківщину брали участь аж чотири українські фронти: 1-й,
2-й, 3-й, 4-й.
Визволення Вінниччини розпочалось в кінці грудня 1943 року наступальною операцією військ 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії М.Ватутіна, яке успішно завершилось 20 березня 1944 року. До звільнення України залишалось ще більше як півроку важких кровопролитних боїв.
Надзвичайно велика роль у прискоренні вигнання фашистів з рідної землі належить добре озброєним і вміло керованим великим рейдовим партизанським об'єднанням під командуванням незабутніх вдячними нащадками О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, М. Наумова, особливо активні дії яких припадають на 1943 рік.
На території нашої області у роки війни діяли 6 партизанських з'єднань, 10 окремих партизанських загонів. Незважаючи на терор фашистів, відчутний опір загарбникам чинили мешканці нашого району. Як в місті, так і в селах, діяли 22 підпільні групи та партійні організації, партизанські загони на чолі з С.О. Печеним і М.С. Корнійчуком. Диверсійні акти, саботаж, знищення жандармів і поліцаїв, напади на німецько-румунські частини не давали фашистам спокою. Не можна не згадати наших мужніх патріотів-земляків тих жорстоких незабутніх років – Я. Толіса, О. Пилипчука, О. Романченка, В. Глущенка, Н. Друзя, А. Поваляєва, Я. Гуслякова, І. Добровольського, С. Феклістова.
Героями Радянського Союзу стали уродженці Бершадського району П.А. Лещенко, М.О. Воронцов, Г.Л. Івашко, С.І. Бойко, Д.А. Ковальчук, П.І. Ніколаєнко. Близько десяти тисяч уродженців нашого району не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної.
Історія стверджує: без братської дружби усіх народів колишньої великої країни, її потужної економіки, наявності великого і талановитого корпусу воєначальників, визволення України було б неможливим.
У цей вікопам'ятний день вдячні бершадчани покладають квіти до обелісків, пам'ятників, які споруджені на честь визволителів.
Я ж вітаю усіх нині живих, хто прискорював день визволення, з цією датою і бажаю довголіття на радість своїм рідним і близьким, усім нащадкам, які користуються існуючими благами завдяки їхній мужності, патріотизму та безмежній любові до Вітчизни.
Аркадій ВАЙНЕР,
голова міської організації ветеранів війни та праці, учасник бойових дій.