Якщо про деякі села можна почути, що вони «вимирають», то про Шляхову цього не скажеш. Тут життя б’є ключем, працює дитячий садок, який відвідують до півсотні малюків, у школі теж чимало дітей. Оновлюється центр, діють дві тракторні бригади і автогараж, цегельний завод. Чимало хто пробує свої сили, влаштувавшись на канікули на роботу в господарстві. Наприклад, на цегельний завод. І непогано заробляють – від 1 до 2,5 тис.грн. в залежності від того, хто як працює. Керівництво ТОВ таких, крім зарплати, ще й заохочує. На 1 вересня всім купили подарунки, і це спрацьовує. Практикуючи це вже другий рік, тут відтепер переконані, що і нарік проблем з кадрами не буде.
Та чи не найголовнішим критерієм успіху в товаристві все-таки вважають дисципліну. Як тільки вона буде, люди матимуть і роботу, і відповідну за те винагороду.
У Шляховій кажуть, що всі взагалі повинні давно вже зрозуміти: які б події не відбувалися у державі, хто б не приходив до влади, працювати доведеться так, як і раніше, бо ніхто в цьому не допоможе.
О.І. Ковбасюк, до речі, місцевий, шляхівський. А у своєму селі завжди важче працювати на керівних посадах. Працював і агрономом, і зоотехніком, як кажуть, пройшов усі митарства у непростому сільськогосподарському виробництві. Тож і не дивно, що досить вимогливий до себе і підлеглих. Має власну думку щодо технологій і в рослинництві, які, ніде правди діти, за останні роки спростилися. Але ж не може бути, каже, щоб попередні покоління даремно їх удосконалювали.
Його команда поставила перед собою мету: Шляхова знову повинна стати в числі лідерів. І тільки засуха дещо збила у цьому році із чітко визначеного курсу. Та й за таких умов розрахувалися вже за оренду землі – видали по 3 центнери пшениці за кожний пай. Ось-ось почнуть розраховуватися за оренду майна.