На шкільному подвір'ї грає духовий оркестр, сповіщаючи селу, що сьогодні велике свято – випускний вечір. У вихорі вальсу випускники. Дівчата, схожі на казкових принцес, у пишних випускних сукнях. Поряд з ними змужнілі юнаки, які легко ведуть їх у танці.
Хвилююча мелодія підхоплює на свої крила і переносить нас у юність. Мимоволі згадуються шкільні безтурботні роки, коли і ми, щасливі та усміхнені, танцювали свій вальс юності. Це було також урочисто, хвилююче.
Минуло 35 років, як ми закінчили Серединську середню школу. Нас тоді у класі було 45. Перша вчителька Марія Семенівна Морванюк віддавала всі сили і уміння, щоб з нас вийшли хороші, порядні люди.
З вдячністю згадуємо нашого класного керівника Анатолія Кузьмовича Потутаровського, вчителів. Низький вам уклін від випускників 1972 року.
Після закінчення школи розлетілися ми по світу. Кожний знайшов свою стежку у житті. Олександр Віталійович Ящук працює художнім керівником палацу культури "Росток" у Києві та директором Центру культури Київського університету інформаційно-комунікаційних технологій, Василь Павлович Морванюк – начальник відділу кадрів Мурманського управління гідрометеорологічної служби, Людмила Володимирівна Кравченко – директор школи, Валентина Іванівна Морванюк – художній керівник у школі. Багато з нас працює в селі. Свято зустрічі завжди радісне.
За традицією випускники різних поколінь запрошувалися на сцену. Серед них були і ми, найстарші. Від усіх нас напутні слова молоді сказали О.В. Ящук та В.П. Морванюк.
А на завершення ми подарували пісню "Вальс юності". Її слова народилися в мене напередодні зустрічі однокласників. Мелодію підібрала Валентина Іванівна.
Бажаємо нинішнім випускникам зробити правильний вибір у житті і щоб шкільний вальс їх теж повертав у коло друзів, до рідної школи.
Галина ГОМЕЛЯ,
завідуюча бібліотекою, випускниця 1972 року.
с. Серединка.