У нашому селі уже втретє відбувся міжнародний мистецький пленер "Поташня – чарунка Поділля". До речі, нині триває четвертий, але про нього мова піде окремо. Його автором і організатором став Прокіп Колісник, наш земляк і справжній патріот України. Шестеро митців (художники: Левко Воєдило, Олесь Соловей, Володимир Гарбуз, Василь Корчинський, Прокіп Колісник та фотохудожник Олександр Харват) малювали та фотографували краєвиди села. Кожного дня народжувалися нові картини. І ми, і художники отримували задоволення від спілкування. Звичайно, пишалися, що причетні до народження нових творів мистецтва.
Поташня – звичайне подільське село, де народжуються і живуть добрі люди. Щорічно Прокіп Колісник збирає тут митців як з України, так і з Словаччини, де нині проживає.
У відремонтованому приміщенні колишньої школи (а ще раніше, наприкінці 19 ст., це був маєток польських панів) створено музей культури та галерею Прокопа Колісника. В експозиції багато зразків народної творчості, оригінальні старожитності, старовинні документи з історії. У галереї багато картин односельчанина та учасників трьох пленерів.
Поташнянський пленер відрізняється від звичайних своєю організацією вернісажу. Оскільки по закінченні – обов'язково підсумкова виставка. Вона є справжнім народним святом. До музею приїжджають гості звідусіль, люди сходяться у святковому національному вбранні, співають українських пісень. А як приємно розглядати картини, фотографії, впізнавати знайомі вулички, хатки, куточки! Обличчя і душа радіють від побаченого.
На вернісажі присутні і офіційні особи з Києва, області, району. Запам'яталися своїми піснями дует "Писанка" із Чернівців, виступ дитячого танцювального ансамблю "Мрія", що при Бершадському РБК, жіночого вокального колективу "Надвечір'я" при сільському будинку культури. Вони підкорили всіх без винятку.
Безумовно, проведення таких проектів потребує чималих матеріальних коштів. На жаль, сьогодні у нашій державі немає заохочень і нагород, які б притягували меценатів. Навпаки, за благодійну допомогу потрібно ще й сплатити податки. А це невигідно бізнесменам. Але цього, хвалити Бога, ми не відчули поки що. Валерій Борисович Фалілєєв – саме така людина, яка знаходить можливості надавати суттєву фінансову підтримку для організації мистецьких пленерів. Саме завдяки йому радують людей музей та галерея в нашому селі. Приємно, що Міністерство культури України розглянуло питання про надання їм статусу народних, що дасть гарантовану фінансову підтримку для утримання закладу.
При музеї культури організований і працює гурток "Юний етнограф". Його відвідувачі – діти місцевої школи. Оскільки ми працюємо у музеї культури, то ставимо акцент у своїй роботі на дослідження творів образотворчого мистецтва. Зокрема, гуртківці проводять пошуки з історії створення ікон.
Також програмою гуртка передбачено вивчати, описувати і замальовувати окремі зразки традиційного селянського побуту, творчість народних майстрів, знайомитися із прикладами традиційної селянської забудови. Детальніше вивчили і описали юні етнографи тип поселення землеробів Поташні, починаючи з кінця 19-го початку 20 століття, утворення двору, забудову хати, господарські будівлі. Подібні факти менше представлені у музеї наочно, тому ми описали їх і підготували окремим виданням для ознайомлення школярів з етнографією рідного краю.
Також приділяється велика увага розвитку творчих здібностей обдарованих дітей.
Паралельно в роботі впроваджується й учнівське самоврядування.
"У кожного в душі – своя "поташня", у кожного в душі свій рідний край..."
Ці слова Прокопа Колісника стали девізом наших юних етнографів. Вони – свята правда.
Олена БАРАНОВА,
керівник гуртка "Юний етнограф" при музеї культури с. Поташні.