Передусім пам'ятайте, що мед найкраще купувати у знайомих бджолярів або у перевірених часом і якістю продуктів господарствах. Натуральний мед визначають за ароматом та смаком. Найкраще запасатися медом влітку – саме тоді, коли його масово відкачують. Зрілий, недавно відкачаний, високоякісний мед за температури 20°С з ножа стікає рівною цівкою, не розриваючись на краплі. При цьому на поверхні має утворитися рельєфна гірка. Як говорять у народі, "мед шелестить і в'яжеться". Зрілий мед відкачують із запечатаних стільників, тому він завжди високоякісний. Мед не повинен укладатися пошарово. Якщо ця ознака є, то мед має підвищену вологість (більш 20%), його не можна довго зберігати.
Розпушений шар на поверхні меду (ніби біла піна) або ж мармурові, білі плями у закристалізованому меді біля бічних стінок посуду виникають через фасування рідкого меду з наступною герметизацією – пухирці повітря виходять на поверхню, а частина їх концентрується біля стінок. Це ознака високоякісного меду, який фасувався без пастеризації (розігрівання).
Якщо мед прозорий, "горить" бурштиновим блиском – це грітий мед (малоцінний). Справжній мед стриманий у кольорі. У торговельній мережі здебільшого реалізують термічно оброблені меди, їх загартовують з метою полегшення фасування.
Для збереження меду використовуйте чистий, сухий, скляний або емальований неглибокий посуд, який щільно закривається, ємністю 0,3-1 літра (щоб після кристалізації його було зручно набирати). Тривалий час зберігати мед рекомендується в темних, чистих, сухих приміщеннях за температури 5-10°С. Якщо зберігати недовго, то можна за кімнатної температури.