Цивільні права малолітніх і неповнолітніх та їх цивІльно-правова відповідальність
Право на працю.
Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх, а в області охорони праці, робочого часу, відпустки та деяких інших умов користуються додатковими пільгами.
Не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток, за згодою одного із батьків, осіб, які досягли 15 років. Але для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів закладів освіти за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Праця неповнолітніх забороняється на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підійманні і переміщенні речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і у вихідні дні на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності і видів їх діяльності.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Особам, які не досягли 18 років, молодшим працівникам після закінчення професійно-навчальних закладів, молодим спеціалістам після закінчення вищих навчальних закладів випробування не встановлюються.
Трудова книжка є основним документом, який свідчить про трудову діяльність. Тим, хто стає на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів з дня прийняття на роботу. До неї заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Відомості про стягнення не заносяться. Неповнолітні, які вперше стають до роботи і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт (свідоцтво про народження), диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
Для неповнолітніх передбачено скорочення тривалості робочого часу:
від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень; від 15 до 16 років – 24 години на тиждень; для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, – 24 години на тиждень.
Для неповнолітніх норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років. Оплата праці неповнолітнім при скороченій тривалості щоденної роботи проводиться у такому ж розмірі, як і дорослим працівникам при повній тривалості щоденної роботи.
Щорічна відпустка неповнолітнім надається в літній час або за їх бажанням (письмова заява) в будь-яку іншу пору року. Вона не повинна бути меншою, ніж 31 календарний день.
При укладенні трудового договору на невизначений строк, неповнолітній має право розірвати трудові відносини, попередивши власника або уповноваженого ним органа письмово за 2 тижні. Якщо така заява про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу тощо), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який прохає працівник.
Власник може звільнити неповнолітнього з роботи за власною ініціативою лише при наявності дозволу профспілкового комітету та згоди служби у справах неповнолітніх.
Батьки, усиновителі, піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням закону про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, якщо праця загрожує його здоров'ю або порушує законні інтереси.
При звільненні неповнолітнього з роботи адміністрація зобов'язана в день звільнення видати належно оформлену трудову книжку та провести з ним всі розрахунки. Якщо власник звільнив його з власної ініціативи, то зобов'язаний в цей день видати копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках копія наказу видається на вимогу неповнолітнього.
Районні і міські держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні затверджувати програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечувати їх виконання всіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності. Відмова в прийнятті на роботу і професійному навчанні на виробництві зазначеним особам, направленим в рахунок броні, заборонена.
Працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років – після закінчення навчання або після звільнення зі строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби надається перше місце протягом двох років.

Право на зайняття підприємницькою діяльністю.

Необхідно знати! Діти, які досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами селянського (фермерського) господарства.
З 14 років закон дозволяє неповнолітньому працювати у фермерському господарстві своїх батьків.
Якщо фізична особа – підприємець, визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена, або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.
Підготувала
Оксана ПолотнЯнко,
провідний спеціаліст Бершадського районного управління юстиції.