[ 05.08.2006-16:45 ] «

Часто чути: от би поїхати на Канари, скупатися в Червоному морі і т. ін. Чим же приваблює закордонний відпочинок? Нам вдалося поспілкуватися з підприємцем Г.Г. Ігнатенко, яка нещодавно повернулася з Єгипту, де відпочивала два тижні.
– Я з дитинства цікавилася історією, географією, любила вчитися, але ніколи не думала, що побуваю за кордоном, – розповідає Ганна Гнатівна. – Нині працюю у сфері інформаційних послуг. Вирішили з друзями із Києва поїхати в Єгипет. Дістала "гарячу" путівку, і через три дні ми були в м. Шарм-Ель-Шейх, що на півдні Сінайського півострова, на березі Червоного моря...

Докладніше »»»» 

  [ 02.08.2006-16:30 ] «

Розложиста зелена долина, яка починається від садиби по вулиці Титова, 32, розмежовується наче по плану: праворуч бершадські, а ліворуч флоринські городи. Останні та прилеглі до них вулиці знаходяться географічно вище, ніж вказана низовина.
Під час дощу бурхливі потоки каламутної води стрімко пересікають вулицю Титова і роблять глибшим отой видолинок на своєму шляху до річки.

Докладніше »»»» 

  [ 26.07.2006-14:00 ] «

Життя збігає, ніби весняні води. Не встигнеш оглянутися, а тут і старість. Тітка Олександра поховала чоловіка, помер раптово, хоч і був ніби ще міцним. Ось тепер одна, а діти... У кожного своє життя. Ой, як вона їх плекала – доньку і сина. Усе найкраще – їм. Улюблениця Олеся десь вчителює у Західній Україні, в Іванко – під самісінькою Вінницею.
Рідко бачила сина і дочку, онуків на обійсті сусідки, не кожен рік приїздили. Хоч від Вінниці і не так вже й далеко. Тітка Олександра постійно чатує біля воріт у біленькій хустинці. Хто йде – "Добрий день, тітко Олександро! Як поживаєте?!". А вже як про дітей зайде мова, то надовго затримає співбесідника. Захоплено розповість, який в неї син хазяїн, а дочка розумниця і справжня господиня, внуків четверо – і всі вчаться на "відмінно", все в них гаразд, всі гарні і скоро навідаються.

Докладніше »»»» 

  [ 26.07.2006-13:59 ] «

"Любов – це довге алгебраїчне завдання, де після всіх зусиль, розкривши дужки, дістаєш нуль", – таку сентенцію у своєму "Місті" висував В. Підмогильний.

І ці слова вкотре доводили їхні стосунки. (Нехай його далі називатимемо Він, а її – Вона. Чому? Бо імена в них настільки нерідкісні, а історія їхньої закоханості настільки банальна, що мене надто багато людей звинувачуватимуть у тому, що сторінку саме їхнього життя я взяв за основу наступної розповіді).
Знаєте, як то буває, коли довгими безсонними ночами лежиш в ліжку і малюєш в уяві най-най-найкоханішу (коханого), такий-собі концентрат всього найкращого, що може мати hоmо sаріеns. А потім всюди вишукуєш той ідеал, виглядаєш його з вікон трамвая, шукаєш поглядом у тісних тролейбусах, маршрутках, чекаєш, що от-от зустрінешся з нею (ним) просто на вулиці.

Докладніше »»»» 

  [ 17.07.2006-22:31 ] «

Недільного вечора до чергової частини Бершадського РВ ГУ МНС надійшло повідомлення про ДТП, яка трапилася у с. П'ятківці. 22-річний Анатолій, водій ТОВ "Зернопродукт" повертався з поля на тракторі Т-150 з напівпорожньою бочкою води. Під час спуску з гори не справився з керуванням, внаслідок чого трактор перевернувся. Без сторонньої допомоги самостійно хлопець вибратися з кабіни не міг – дверцята заклинило.
На допомогу постраждалому одразу прийшли односельці, а згодом і працівники оперативно-рятувального підрозділу райвідділу ГУ МНС О.І. Дяк, О.В. Трач і В.А. Білуга. Довелося розрізати двері та інші деталі кабіни, аби витягнути водія.
Потерпілого з тілесними ушкодженнями госпіталізовано в центральну районну лікарню. Проводиться розслідування.
Олексій ДЕМ'ЯНЧЕНКО,
інспектор сектору
наглядово-профілактичної
діяльності РВ ГУ МНС.

  [ 17.07.2006-22:19 ] «

Нещодавно в Баланівській загальноосвітній школі в урочистій обстановці відбулася зустріч випускників 1966 року. Букетами квітів, вітальними листами та подарунками привітали випускники своїх учителів-ветеранів Г.М. Невеличко, Н.М. Царюк, Г.Д. Чопик.
Відкритий урок для учнів 1966 р. провів наш вчитель математики М.М. Рудь, якого теж привітали.
Цікаві та захоплюючі розповіді про своє життя повідомили колишні випускники. Кожний з них домігся того, чого хотів. Всі мають вищу або середню-спеціальну освіту та відповідну роботу, мають сім'ї, дітей та онуків. Нині працюють в різних сферах на благо нашої незалежної України.
В організації зустрічі брав активну участь нинішній директор Баланівської школи О.О. Острук.
В. БАЛАН,
І. ГЕГА,
випускники 1966 р. Баланівської школи.

  [ 24.06.2006-9:02 ] «

Мить, зупинись! Мить, зачекай, не спіши! Дай нам зі школою рідною ще побути. Дай попрощатися зі стінами другої домівки. Дозволь мрійливо, згадуючи найкращі моменти, пройтися по галасливих коридорах рідної Чернятської ЗОШ.
Ні! Не слухає нас, спішить, біжить, тікає від наших думок, спогадів. Миттєво пролетіли одинадцять років нашого шкільного життя. І летять далі...
Мить, зупинись! Дай нам побути ще в рідному селі. Не гони нас у доросле, самостійне життя. Дозволь нам усім – і батькам, і дітям, і вчителям, і школі побути ще разом.
А нам, випускникам, подякувати своїм вчителям, які нас водили дорогами знань, навчали не лише за програмою, а й давали уроки життя.

Докладніше »»»»