[ 25.07.2007-22:08 ] «

Поташня – "чарунка Поділля". Село його дитинства, ранньої юності, перший спалах кохання і розлука, радості й печалі, перша стежка у світі. Хто він? Художник, письменник, поет, музикант, педагог. І все це поєднано в одній людині. Це Прокіп Колісник. Талант його – це дар Божий і космічних сил, працьовитість, щирість, благородство від батьків, мудрість, правдивість від земляків. Його знає майже весь світ. Такий чудовий розквіт таланту і золотих струн серця у 50 літ!

Докладніше »»»» 

  [ 05.07.2007-17:42 ] «

Обійстя Сергія Кузьмовича та Марії Павлівни Матвієнків вражає своєю скромністю, простотою та охайністю. Кожна річ тут займає своє місце, як і господарі. Немає високих кам'яних мурів, сигналізації, охорони тощо. Воно відкрите для людей, як і душі господарів. Та відчувається тут якийсь особливий дух злагоди. Все своє життя проживають Матвієнки в цьому будинку, тут виростали та виховувалися їхні діти.

Докладніше »»»» 

  [ 26.06.2007-19:24 ] «

Життя кожної людини неповторне, насичене подіями, радощами успіхів і перемог, гіркотою невдач. Приходить час, і хочеться підбити підсумки, озирнутися назад, осмислити пережите. Я і попросив зробити це заслуженого журналіста України, який майже два десятиліття очолював колектив редакції районної газети, депутата районної ради 4-х скликань
П.В. Маніленка.

Докладніше »»»» 

  [ 26.06.2007-19:13 ] «

Психологи стверджують, що ім'я – це початок долі, саме воно формує характер, талант, здібності людини і її призначення у житті. Олександр означає: захисник людей, горда і справедлива людина. Спілкуючись із лікарем Олександром Віліановичем Грищенком, найперше відмічаєш проникливий розум і глибоке аналітичне мислення.
До вибору медичної професії його спонукала праця і досвід родичів, які колись працювали в райлікарні – родина лікарів Гринчишиних. Взагалі, в медичній професії Олександр Віліанович вбачає головну мету життя – допомагати людям, захищати їх від болю і страждань, лікувати від хвороб. Лікар мріє, щоб люди більше полюбили себе, своє тіло, оберігали і піклувалися про себе, бо досить часто йому доводиться стикатися із таким станом хворих, коли допомогти може тільки диво.

Докладніше »»»» 

  [ 26.06.2007-19:12 ] «

Привітна, усміхнена, симпатична жінка, вона випромінює якусь надзвичайну щирість, а ще за
2-3 хвилини розмови я усвідомила, що переді мною непересічна особистість. Оксана Богданівна Шелест приїхала у наші краї із Львівщини, де минули її дитячі та юнацькі роки, але сьогодні своєю рідною землею вважає Бершадщину. Тут вона відчуває себе вдома. І не дивно, адже саме в Бершаді розпочала свою трудову діяльність, тут народився син Богдан, тут разом з чоловіком, теж лікарем, мають багато добрих друзів.

Докладніше »»»» 

  [ 26.06.2007-19:11 ] «

Професія акушера-гінеколога, напевно, така молода і така ж стара, як людство, бо хто ж приймав наших новонароджених пращурів. Але, як сказав завідуючий відділенням В.П. М'ясніков: "Ми ніколи не засиджувалися на одному місці, завжди прагнемо іти вперед, впроваджувати щось нове, повертатися до витоків природи і осмислювати все по-новому".
Статус "Лікарні доброзичливої до дитини" уже не за горами, до нього майже все готово, апробовані його принципи і попередні результати вражаючі. Захворюваність жінок на післяпологові запальні процеси зникла взагалі. Все дедалі більший відсоток природних фізіологічних пологів відбувається без особливих втручань медиків, завдяки цьому у 4 рази зменшилась кількість асфіксій новонароджених. І Василь Павлович із захопленням розповідає про перші підсумки такого методу роботи. Та і весь колектив був приємно здивований, проаналізувавши результати своєї напруженої праці.

Докладніше »»»» 

  [ 26.06.2007-18:58 ] «

Діти – це окраса життя, – так вважає Марія Петрівна. Їх у неї троє: шестикласниця Юля, другокласниця Наталя і маленька Аня, яка робить перші життєві кроки. Та, власне, всі троє люблять з мамою Машею поспілкуватись, переповісти свої новини, поділитись таємницями, але хто як: Юля – швиденько випалює все, що у неї зібралось за день, Наташа – крадькома, вишукуючи момент, коли в хаті тільки мама, а Аня – по-своєму, розкотисто: "Ма-ма-а..." (Їй же лише неповних два).

Докладніше »»»»