[ 29.11.2006-1:13 ] «

Минулого четверга у музейній кімнаті Михайлівської ЗОШ святкували 107-у річницю від дня народження Родіона Андрійовича Скалецького. Знатному земляку присвятили літературно-музичну композицію "Пісенний вінок Родіона Скалецького".
Директор школи Г.О. Шикір у своєму виступі розповіла про осередок духовності – музей композитора. Звучали поетичні рядки землячки, поетеси за станом душі, М.С. Ясакової (Рудик)

Докладніше »»»» 

  [ 29.11.2006-1:10 ] «

Цей скельний монастир знаходиться поблизу с. Лядово, за 20 км від Могилева - Подільського. Обитель було засновано у 1013 році преподобним Антонієм Печерським, який пізніше заснував Києво-Печерську Лавру і деякий час там перебував. До наших днів збереглася навіть його келія. Послідовники преподобного Антонія з того часу живуть у лядовських печерах.
На сьогоднішній день у монастирі мешкає 7 ченців. Їм від 20 до 45 років. Аби потрапити до святого місця, де вже 990 років возносяться молитви до Господа Бога, потрібно пройти вгору пішки 600 метрів. Дороги туди не має, лише стежка, протоптана тисячами ніг паломників. Коли зайти до церкви, то одразу вдихаєш аромат свіжого меду. З'ясувалось, що так пахнуть свічки. Віск беруть зі своєї пасіки.

Докладніше »»»» 

  [ 28.11.2006-20:02 ] «

Про жахливі дні 1932-33 років нам нагадують лише страшні статистичні дані на пожовклих папірцях і спогади вже зовсім стареньких очевидців. Їх залишилося мало, та їхні слова – це історія, яку не варто забувати.
Архіви свідчать: в українському селі у першій половині 1932 р. існували не просто продовольчі труднощі, а лютував справжній голод. Приречені хлібороби з надією чекали врожаю. Та сталінське керівництво позбавило їх тієї надії. Держава позабирала хліб, вирощений не тільки на ланах колгоспів і радгоспів, але й на землі одноосібників та присадибних ділянках колгоспників. Екзекуційні бригади трусили садибу за садибою, чинили безсудну розправу: розкуркулювали, кидали до в'язниці, виганяли із хати, били, штрафували.

Докладніше »»»» 

  [ 22.11.2006-20:07 ] «

Яланець – невелике, але гарне подільське село в нашому районі. Назва його, за переказами, походить від слів "Я – ланець", які колись пастух сказав проїжджому панові ("ланець" – одягнена в лахміття людина, старець). Інша версія доводить, що назва від численних ялин, що тут росли. Існує поселення з XIV століття.
– Ідея створити музей села зародилася років п'ять тому, – розповідає заступник директора Яланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з навчально-виховної роботи Любов Петрівна Десятник, – але не було приміщення, хоча весь цей час учні збирали матеріали. Це була дуже копітка робота вчителів, насамперед, класних керівників і дітей. Минулого року у школі виділили кімнату, ми впорядкували зібрані матеріали і відкрили музей.

Докладніше »»»» 

  [ 22.11.2006-20:07 ] «

Міжнародний день толерантності, проголошений 16 листопада 1995 р. на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, набуває особливого значення з початком третього тисячоліття, перше десятиріччя якого ООН проголосила Міжнародним десятиріччям культури миру та ненасильства. У перекладі з латинської tоlеrапсе означає "терпіння". Це слово в медицині знають як здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві воно означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій тощо. Поняття толерантності вперше зустрічається у XVIII столітті.

Докладніше »»»» 

  [ 22.11.2006-20:06 ] «

Випадково зайшла в будинок дитячої творчості, а тепер не можу пройти мимо, щоб не зустрітися там з привітними дітьми – гуртківцями, учнями міських шкіл. Під час канікул вони зранку до вечора своїми вмілими руками, багатою фантазією творили справжню красу – вишивали, малювали, робили вироби з бісеру, підручних матеріалів. А потім оформляли виставки своїх неповторних робіт.

Докладніше »»»» 

  [ 22.11.2006-20:05 ] «

Люди пробігали повз неї і дивувались. Дощ лив, як із відра, дув сильний, холодний вітер, а дівчина в легкому, майже літньому одязі, без парасольки, повільною ходою йшла вулицею. Вона не відчувала нічого: ні холоду, ні дощу, її не цікавила думка і здивування випадкових перехожих.
Дівчина не посміхалась і не плакала, не сумувала і не раділа. Тепер вона вже не відчувала болю. Якби русалки реально існували в цьому світі, то ця бідолашна була б однією серед них. Усіма покинута, проте не ображена на життя.

Докладніше »»»»