Книга : Нариси з історії митної справи та митного законодавства України-Руси (автори: Дідусенко Павло Миколайович, Пахневський Сергій Артемович , Мавродій Тетяна Станіславівна, Лисицький Олег Володимирович, Костюк Василь Петрович) під загальною редакцією Дідусенко Павла Миколайовича є справжньою науковою сенсацією.
Вперше , на підставі великого джерельного та фактичного матеріалу, великої кількості порівняльних таблиць ,а також ілюстрованого матеріалу було висвітлено історію становлення та розвитку митної справи та законодавчого регулювання правовідносин у даній сфері від найдавніших часів до сучасного періоду.
Охарактеризовано джерела формування вітчизняного митного законодавства, показано особливості організації митної справи до н.е. на теритоії сучасної України (грецькі колонії в Північному Причорномор"ї - чітко показано нероздільні економічні та етнічні і культурні зв"язки кримської території з рештою частиною України : з Південною та Центральними частинами України, які ніколи не припинялися , про що свідчать письмові та археологічні джерела.Біьше того, в перші століття нашої ери греки повністю вже заселяли Південь України, а в часи середньовіччя частково перемістилися на Північ України, де в м.Ніжині складали основну частину населення, і дане місто було головними економічним та торговим центром української держави Гетьманщини.Одним із гасел національно-визвольної війни Б.Хмельницького було гасло : "За нашу грецьку православну віру !". Московські царі , починапючи із царя Алєксєя Міхайловіча постійно просять в українськах гетьманів з Києва присилати українських перекладачів з грецької мови , щоб вони робили нові переклади церковних книг з грецької мові / в Московщині в цей час хрестились двома пальцами та ін./. Таких було надіслано.Київське православне духовенство почало "навчати" москвитян справжнім православним канонам відповідно до грецької віри.В той час, як в Московській державі греків та Константинопольського патріарха ще в середині 17 століття вважали "латинниками", "антихристами" : необхідно було в 1666-1667 роках на Соборі примусом вводити дійсні православні канони, що викликало в Московщині рух "старообрядництва".
Крім того, всі гетьмани , починаючи з Б.Хмельницького , звільняли грецьких купців від сплати внутрішніх мит на території Гетьманщини . ) .та в перші століття н.е.(зародження данницьких відносин : примушування платити данину ) , в часи Древньої Русі , в українській козацькій державі - Гетьманщині в першій половині XVII - XVIII ст. та на Запоріжжі .
Висвітлено боротьбу в урядових установах Московщини за підпорядкування української митної системи та за введення нових " московских " митних порядків на Гетьманщині, та за знищення українського національного ринку. Оскільки на Гетьманщині існувала лояльна митна система , основою якої були митні тарифи : індукта та евекта, які становили 2 % від вартості товарів, що ввозилися та вивозилися з України, а це приваблювало іноземних купців. В той час, як московські товари не могли конкорувати на українському ринку. Уккраїнські купці були головними поставниками до країн Західної Європи такої продукції : збіжжя (зернових), рогатої худоби, ревеню, ікри, воску, конопляної олії, юхти, смоли, клею та ін.
В ті часи направляються на територію Гетьманщини різного роду "московские люди", які мали при собі таємні інструкції з метою ведення економічної розвідки та збору інформації про економічну ситуацію на Україні , щоб будувати тактику та стратегію загарбання української економіки. Зокрема, після "таких розвідок" слідували укази московських царів про заборону українським купцям вести вільну торгівлю із Заходом , і примушували українських купців їздити до Західної Європи через територію Московщини, видавалися різного "заборонні укази" взагалі про не вивіз українських товарів із Гетьманщини окрім , як до московської держави, і то це право надавалося московським купцям. Територію Гетьманщини в буквальному розумінні слова було "обліплено" форпостами та заствами для контролю за українськими купцями. Все це робилося лише з тією метою, щоб підняти економіний розвиток в Московії, і як наслідок українські купці втрачали роками завойоване своє місце на ринках Західної Європи.Навіть австрійський двір вимагав від Петра 1 відновити на Україні вільну торгівлю, погрожучи йому, шо не підпише політичний договір із Московщиною. Показано національний склад купецтва України в XVII - XVIII століттях.
Праця містить цікаві відомості про грошові одиниці, які ходили на території України, особливу увагу приділено чернігівській , київській та татарській гривням.
Проаналізовано розвиток митної справи на українських землях у XIX - на початку XX ст., у 1917 - 2005 рр. Розглянуто питання організації митної системи незалежної України. Визначено функції та завдання митних органів, проаналізовано їх взаємодію з іншими державними структурами, юридичними та фізичними особами. Показано особливості розкриття контрабанди та розслідування кримінальних справ правоохоронними органами.
Книга містить детальну інформацію про устрій та життя в Києві за магдебурзьким правом , яка може бути повчальною та корисною для нинішніх та прийдешніх керманичів нашої столиці.
Праця містить величезну джерельну базу, що підтверджує планомірні та цілеспрямовані дії сусідніх із Україною держав , які направлені були на знищення українського національного ринку , економіки, і звичайно , перешкодою на цьому їм були український національний ринок та українська самобутня митна система. Боротьба за знищення українського національного ринку, української економіки, і власне української державності, на нинішньому етапі є лише продовженням тисячолітної війни за знищення всього українського. Для цього завжди використовувалися "українські чвари", якими користалися вороги (та їх прихвостні) України-Руси.
В даній праці чітко прослідковується головна теза - без державності не існує митниці, і навпаки : головною ознакою державності є митна справа.Дотримуючись саме такої думки автори книги намагаються показати не тільки витоки , розвиток , реформування митних взаємовідносин на України, але й витоки української державності із основними її атребутами.
Автори показали історичну спадковість в Україні митного права від найдавніших часів до сьогодення : навіть слова : мито, митні збори, митниця (які вживалися ще в часи Київської Руси) є народженими в Україні , та вживалися в українській мові в середньовіччя, та вживаються і до цього часу. В той час, як в Москвощині вказані слова (мито, митниці, митні збори) не виживалися , оскільки Московська держава мала лише побічне відношення до Древньої Русі , там (в Московщині) вживалися інші назви , а саме митниця - це таможня : від татарського "тамга", митні збори - "таможенные пошлины", як і в польській мові : мито - "zlo" (цло- запозичене з німецької мови) .
Інша важлива теза , яка проходить через всю працю : без сильної державної влади не може існувати незалежної економіки української держави.В періоди русино-української історії , коли була сильна державна влада - економіка перебувала на найвищому піднесенні, торгівля розквітала, і , звичайно, митна справа. Тому дії наших сусідів завжди були направлені на підрив міцної державної влади, що давало б можливість їм отримати контроль над українською економікою, та "шматувати її" і врешті , нищити українську державність, і все українське.
Все просто - все повторюється , але тільки в інших історичних умовах.
Факти наведені в даній праці дають переконливі аргументи на користь необхідності запровадження в Україні сильної централізованої влади. В українських реаліях необхідно терміново зміцнювати Президентську владу , наповнивши її реальними : владою та повноваженнями ! Все інше може обернутися для України КАТАСТРОФОЮ !
Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.038 + Х2(4УКР)-621.112.038 + У03(4УКР)084.3
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА669801

Автор: Гість